«Проблеми виникають тоді, коли ви починаєте перекладати»
Андрій Ляшенко, перекладач
6 квітня, у суботу, в Києві відбувся семінар «Актуальні аспекти військового перекладу» на базі Військового інституту КНУ ім. Тараса Шевченка (далі – ВІКНУ). Локація – практично військова частина, вхід лише по списках і не можна запізнюватися, щоб не заважати курсантам навчатися. Це накладає додаткові зобов’язання та дисциплінує.
Ідея семінару виникла у помічника та особистого перекладача міністра оборони України Андрія Ляшенка декілька місяців тому та викликала неабиякий інтерес перекладацької спільноти. Попри шалений графік і брак часу Андрій реалізував намір і зробив захід безкоштовним.
З об’єктивних причин військовий переклад не втрачає актуальності п’ятий рік поспіль, тому семінар окрім курсантів ВІКНУ зібрав багато учасників – фрілансерів і перекладачів із різних міст України, що спеціалізуються на військових проектах, штатних перекладачів і навіть представників перекладацьких агентств.
Труднощі перекладу: як відрізнити військовий та цивільний переклад
У залі з перших хвилин панувала жвава та комфортна атмосфера. Колеги радісно віталися, знайомі через Фейсбук розвіртуалізовувалися. Доповідачі готувалися в оточенні колег. Нарешті семінар розпочався. Ми уважно слухали та нотували доповіді:
- «Особливості письмового перекладу текстів військової тематики» (Андрій Ляшенко, помічник та перекладач міністра оборони України)
- «Рекомендації на шляху до формування навичок професійного послідовного та синхронного перекладу» (Максим Козуб, перекладач)
- «Інформаційні ресурси з військової термінології у Збройних Силах України» (Максим Білан, заступник начальника лінгвистичного науково-дослідного управління
Андрій розповів про труднощі при перекладі. Виокремив тяжіння військових до складних речень на півсторінки з величезною кількістю однорідних членів, роботу з термінами – їх зазвичай забагато. Термінами можуть виявитися звичайні слова (приховані терміни), вони є багатозначними. Також в інших країнах є структурні одиниці та реалії, яких у нас немає. Тому такі фрази важко перекладати.
Також доповідач надав практичні поради:
- Як знайти правильний переклад терміну: не поспішайте, подивиться це слово в інших словосполученнях або десь у наступному прикладі.
- Звертайте увагу на нетиповості та перевіряйте, чи не є нетипові конструкції термінами.
- Дивіться малюнки обома мовами у Google, щоби переконатися, що це той самий предмет.
Цікаве спостереження – пан Андрій зауважив, що відразу можна побачити, де перекладали військові, де цивільні. Але це можна виправити за допомогою підручника «Основи військового перекладу», створеного викладачами ВІКНУ.
Також він зазначив, що електронні словники науково-дослідного центру, про які далі розповів Максим Білан, вважаються усталеними та призначеними для перекладачів. Є відповідний наказ міністра оборони.
Цікавий практичний приклад військових команд. Є команди, що подаються з місця, є ті, що з руху. Деяких команд у нас також немає, і це створює ускладнення з їх перекладом.
У військових текстах за абревіатурами ховаються прості фрази:
- BPT – be prepared to
- NLT – no later than
- За наказом – on order – o/o
- POTUS – President of the US
Наприкінці пан Андрій показав декілька слайдів з абзацами реальних перекладів та поділився алгоритмом роботи з текстом:
- Рекомендована послідовність.
- Засоби скорочення текстів.
- Тема та рема – що нового та з якою метою повідомляється у реченні.
Після доповіді та сесії «питання – відповідь» послідкувала перерва на каву, під час якої учасники продовжили знайомитися та спілкуватися з доповідачами в неформальній обстановці.
Послід vs Синхрон: який вид перекладу складніший
Ледь вдалося зібрати всіх назад до зали, де готувався до виступу Максим Козуб, один з найкращих синхроністів України з 25-річним досвідом, доповідач міжнародних конференцій та людина надзвичайного та подекуди унікального в масштабах України досвіду та навичок.
Максима можна слухати безкінечно, така радість випадає нечасто. Я не пригадую, коли він десь виступав публічно. Тому особливо потішена, що вдалося взяти участь у семінарі.
Колега нагадав про основні засади послідовного та синхронного перекладу, що не буває зайвим навіть для досвідчених фахівців:
- Переклад від першої особи (використання третьої особи є непрофесійним).
- Нотатки мовою перекладу.
- Interpreter’s intervention.
- Розвиток пам’яті.
Уява, що послідовний переклад є простішим за синхронний, невірне: це складно та цікаво, є що опановувати та про що говорити. Нашіптування не завжди є виходом, до нього взагалі треба ставитися дуже обережно, через цілу низку причин (див. презентацію Максима).
Також Максим торкнувся новомодного способу робити послідовний переклад за допомогою приладів для запису звуку. Перекладач записує промову, потім прослуховує запис і синхронить те, що сказали. Але сам він таким не користується.
Синхронний переклад
Крім того, Максим Козуб торкнувся питань тренування навичок, психофізіологічних моментів, обережного ставлення до Shadowing при підготовці перекладачів, взаємодопомоги в парі та особливостей роботи з обладнанням.
Також він приділив особливу увагу тому, чим займатися не варто – наприклад, Skype для синхронного перекладу не пристосований. При перекладі соло фокус навіть не на здоров’ї перекладача, а на тому, що це дуже невідповідально щодо слухачів перекладу, бо якість все одне знижується з часом.
«Перша вимога до перекладача – знай свою тематику, знай свою термінологію, не просто завчи слова, а розумій, що саме відбувається. Зараз багато роботи, можливо перекладати лише в тих тематиках, в яких розбираєшся. Ми можемо собі дозволити займатися лише тим, що більш-менш знаємо», – підкреслив Максим Козуб.
Письмовий і усний перекладач – різні професії, але Максим радить поєднувати фахи, якщо до цього є хист.
Для власної підготовки порадив слухати, перекладати, записувати себе.
Дуже приємно, що Максим визнає свої слабкі сторони та надає цим приклад нам усім.
Максима довго не відпускали – ставили питання за питанням. Здавалося, це може тривати аж до самого вечора, але вже чекав наступний доповідач.
Наукові розробки в військовому перекладі: український досвід для перекладачів
Максим Білан працює заступником начальника Лінгвістичного науково-дослідного управління Міністерства оборони України (далі – ЛНДУ МОУ). На початку виступу виказав здивування, що так багато цивільних перекладачів завітало на спеціалізований семінар.
Я, в свою чергу, була дуже здивована, що у нас готують військових перекладачів. Уже потім дізналася, що з 1949 року. Ми, українські перекладачі, роз’єднані, і як чудово, що ентузіасти знаходять час у шаленому графіку проводити такі семінари, ще й безкоштовно.
Максим розповів про ситуацію з військовим перекладом з позиції Міністерства оборони.
ЛНДУ був створений для забезпечення інформування Міноборони та зацікавлених сторін. Сайт lndc.com.ua може використовуватися іншими міністерствами та відомствами. Спеціалісти ЛНДУ перекладають:
- Чинні стандарти.
- Стандартизовані українські терміни з зазначенням стандартів.
- Повнотекстові військові стандарти.
Також фахівці Центру прописали процедури та навантаження усного та письмового перекладу.
Milstand.com.ua – сайт із текстами військових стандартів. Він є закритим для широкого загалу, але за необхідності можна звернутися до Максима, і він надішле потрібну інформацію.
Mildic.com – сайт із військовою термінологією, доступний для всіх після реєстрації. Є англійська та французька версії. Терміни англійською та українською надані з визначеннями та джерелами.
Максим показав алгоритм користування сайтом. Усі абревіатури вказані з джерелом, на деякі абревіатури є до п’яти різних розшифрувань. Там можна знайти основні абревіатури зі стандартів та документів НАТО.
Стандартизація термінології відбувається в Міноборони та ЗСУ. Усі бажаючі не можуть додавати терміни, щоб не вийшов новий Мультитран. Стандартизується галузь, формується мікрогалузь, термінологічно покривається весь напрямок.
Відбувається це так: у Міноборони є замовник, у якого виникає потреба в перекладі. Лінгвістичне науково-дослідне управління опрацьовує замовлення, узгоджує термінологію з 20 різними органами військового управління. 2-3 місяці триває обробка замовлення, від 9 до 18 місяців – узгодження. На сайтах лише узгоджені терміни, вони є офіційними.
Більше про роботу Лінгвістичного науково-дослідного управління можна дізнатися за посиланням lndc.com.ua.
Посилання на презентації доповідачів: Семінар «Актуальні проблеми військового перекладу в Україні»
P.S. Взагалі не дуже важливо, чому саме був присвячений семінар. Уже декілька років в Україні бракує галузевих перекладацьких подій будь-якого формату, і це дуже радісно та обнадійливо, що вони почали проводитися.
Ми, українські перекладачі, працюємо в різних галузях і форматах, але спілкування та єднання допомагає краще дізнатися, як працюють інші. Збагнути складнощі та проблеми. Але хтозна, можливо, колеги вже знайшли вирішення якихось проблем, просто ми про це не знаємо.
Взагалі це ознака того, що український ринок оживає, виходить на світлу сторону сили. Це прямий шлях до стандартів, асоціацій та інших цивілізованих європейських інститутів, про які ми поки що можемо лише мріяти. І цей шлях розпочинають такі ентузіасти, які організували та виступили доповідачами семінару про актуальні проблеми військового перекладу.